Єдина Країна! Единая Страна! В єдності — наша сила! : Кіровоградське обласне відділення СПМСППУ

В єдності — наша сила!

4675_largeРозвиток підприємництва, зокрема, малого та середнього бізнесу залежить від багатьох чинників. Немалу роль у цьому відіграє активність об’єднань підприємців, — вважає В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, заступник голови Федерації роботодавців України.

Діяльність об’єднань підприємців — де конкретна підтримка розвитку підприємництва як загалом під-вимірюється не тільки кількістю суб’єктів, а й тим, наскільки вільно й про­зоро вони можуть займатися підприєм­ницькою діяльністю.

Об’єднані для спільного вирішення своїх повсякденних проблем, підприємці є потуж­ною продуктивною силою, спрямованою на реалізацію конкретних завдань.

Їх спілки та асоціації — це, насамперед, реальна можливість взаємовигідної корпо­ративної співпраці однодумців та колег на чисто прагматичних засадах. Крім того, це — спільне вирішення багатьох проблем, з яки­ми підприємець перебуває наодинці, а та­кож унікальна можливість власними руками формувати сприятливі умови для бізнесу.

Якщо зусилля підприємців будуть об’єднані, значно більша ймовірність того, що до них прислухатимуться. Можливості бізнес-асоціацій у відстоюванні інтересів під­приємців та підтримці їхньої діяльності є зна­чно більшими, ніж можливості кожного окре­мо взятого підприємця.

Як приклад, можна навести діяльність окремих об’єднань, які протягом багатьох років реально впливають на вирішення про­блемних питань, що заважають розвитку підприємництва. Це: Федерація роботодав­ців України, Український союз промислов­ців і підприємців, Всеукраїнське об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця», Спілка підприємців малих, середніх і прива­тизованих підприємств України, Спілка орен­дарів та підприємців України та інші.

Так, згідно з Регламентом ведення соці­ального діалогу, проекти всіх законодавчо-нормативних актів надсилаються на пого­дження до Федерації роботодавців України, а її представник регулярно має брати участь у засіданнях уряду.

На жаль, ці та інші можливості ще не по­вністю використовуються бізнесом.

Претендуючи на роль виразника інтер­есів бізнесу, деякі громадські об’єднання не завжди виправдовують сподівання підпри­ємців. Формально нараховуючи певну кіль­кість членів, вони, як правило, зосереджують свою діяльність у рамках центрального апарату, натомість регіональні представ­ництва у них або не створені, або, якщо й створені, то не функціонують. Таким чином, об’єднання виконують в основному функ­ції самопідтримки та самоорганізації їхньо­го керівництва.

Окрім того, в багатьох випадках аморф­ність програм діяльності таких об’єднань призводить до того, що їхні дії роз’єднані. За умов нестабільної економічної й політич­ної ситуації, деякі з громадських об’єднань намагаються на різних рівнях активно впли­вати на хід подій, які цікавлять лише вузьке коло їх представників. Однак відсутність чіт­ких програм, організаційного досвіду, недо­статність ресурсів та громадської підтримки призводить до того, що такі об’єднання, про­живши нетривалий термін, припиняють своє існування.

Ці та інші чинники говорять про те, що ді­яльність громадських об’єднань підприємців поки що не набула в Україні (насамперед, у регіонах) відповідного розвитку. Тут є багато об’єктивних причин:

—  недовіра підприємців та традиційно не­гативне їх ставлення до таких об’єднань;

—  протистояння окремих місцевих органів;

—  виключно слабкий взаємозв’язок під­приємців з інститутами політичної системи суспільства;

—  відсутність у підприємців свідомої по­треби у структурній інтеграції, ілюзії про мож­ливість вижити поодинці у ринкових умовах;

—  недостатність коштів на утримання та­ких структур, насамперед через небажання підприємців сплачувати членські внески.

Що, на нашу думку, слід зробити, аби ді­яльність підприємницьких об’єднань виправ­довувала очікування бізнесу?

Насамперед необхідно:

— активізувати роботу щодо участі сво­їх представників у формуванні та реаліза­ції державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;

— брати більш активну участь у роботі консультативно-дорадчих органів (громад­ських радах), публічних заходах (конферен­ціях, громадських слуханнях, засіданнях за «круглими столами», форумах). Через свою пасивність ми ще мало використовуємо можливості Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, громадських рад при мініс­терствах і відомствах, а також при комітетах Верховної Ради України, зокрема, з питань підприємництва, регуляторної та антимоно­польно!’, податкової та митної політики;

— необхідно більш широко використову­вати різноманітні публічні заходи, засоби ма­сової інформації, опитування, анкетування;

— подавати до регуляторних органів про­позиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;

— у випадках, передбачених законодав­ством, слід брати активну участь у розро­бленні проектів регуляторних актів;

— подавати свої зауваження та пропози­ції щодо оприлюднених проектів регулятор­них актів, брати участь у відкритих обгово­реннях питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю;

— бути залученими регуляторними ор­ганами до підготовки аналізів регуляторно­го впливу, експертних висновків щодо ре­гуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;

— одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у визначено­му законом порядку, інформацію щодо їх­ньої регуляторної діяльності.

Виконання цих та інших рекомендацій має стати запорукою успішної діяльності біз­нес-асоціацій та їхнього реального впливу на вирішення проблемних питань вітчизняного бізнесу.

Коментарі

Добавить комментарий