Єдина Країна! Единая Страна! РЕФОРМИ ВІД ПРЕЗИДЕНТА : Кіровоградське обласне відділення СПМСППУ

РЕФОРМИ ВІД ПРЕЗИДЕНТА

У надзвичайно непростий час випало новообраному Президенту очолити Україну. Чи стане політичної волі у глави держави для здійснення необхідних реформ, які змінять всю систему державного управління і поставлять її на службу суспільству. Допомогу у розбудові нової України пропонують громадські активісти, експерти, представники кращих бізнес-шкіл. Власне ж бачення необхідних реформ та шляхів їх реалізації пропонує і Президент України Петро ПОРОШЕНКО.

Ми маємо чітко визначитись: в якій ситуації зараз перебуває І Україна. Події, які зараз відбу­ваються в країні — це справжня бороть­ба за незалежність нашої держави, яка загартовує націю, народжує країну, на­роджує армію.

Ще в червні Україна мала 320 кіло­метрів незакритого кордону. Збройні сили, де солдати відмовлялися вико­нувати накази командирів і йти в бій, коли купка проплачених провокаторів могла зупинити бригаду десантників чи спецназу, роззброїти їх і викинути з того чи іншого міста. Але минув мі­сяць, і ми вогневим рубежем закрили кордон, вдвічі зменшили зону антите-рористичної операції,   продемонстрували, що українське військо є сьогодні досить боєздатним. Але головне — ми не втрачаємо мирної ідеології.

Сьогодні тема війни справедливо поглинає всю увагу з боку керівництва держави, уряду, суспільства. Бо немає зараз більш важливого завдання, ніж захистити державу, зберегти її терито­ріальну цілісність. Але я б дуже не хотів, щоб відсутність у суспільстві справжніх реформ, в тому числі в економіці, ви­правдовувалася війною. Цьому немає виправдань. Ми маємо знайти в собі сили перемагати на фронтах в бороть­бі з ворогом і тероризмом, і перемагати на фронтах в боротьбі з корупцією та економічною неефективністю.

Ніхто більше, ніж моя команда не займається обороною держави, але ми обов’язково знайдемо і вже знайшли модель, яка дозволить нам запусти­ти реформи. Бо без цього країна буде буксувати. І тому я вдячний активістам «Реанімаційного пакету реформ», платформи «Нова країна» -за ініціати­ви та результати.

Революція відбулась саме завдяки активності громадянського суспіль­ства, а не жодним ініціативам партій. Зберегти цю активність дуже важливо зараз, щоб суспільство не втратило свою переконаність, своє бажання змі­нювати Україну після того, як револю­ція здійснилася. Бо зміна влади — це не результат, а лише засіб для прове­дення реформ. І я хотів би вас запев­нити: політична воля Президента і його команди присутня для того, щоб ці реформи реалізувати. Політична воля означає, що є одна командна гра: пре­зидент, уряд і парламент. Парламент, на який треба тиснути, щоб прийняти антикорупційні закони, — не має права на існування.

Ми продемонстрували, що вміємо спільно перемагати: у Словянську через 50 годин після того, як ми вибили звідти терористів, за командою без пе­рерви працювали бригади ремонтників, відновлено електропостачання, через 5 з половиною діб там буде вода, через З години там були перші машини — ще постріли не затихли — з гуманітарною допомогою. Люди переконалися: отак живе звільнене місто. З усього Дон­басу вся нечисть зібралася і сьогодні тероризує дулами автоматів мирне населення. Не завоювати їм серця до­неччан. Вони мають тепер можливість дивитися не тільки пропаганду інозем­ного телебачення, а й на власні очі пе­реконатися, що є українські військові, є українська держава, яка піклується про своїх громадян.

Я впевнений, що нам потрібно сьо­годні на державному рівні нарешті сформувати єдине спільне бачення. На базі адміністрації Президента буде створено єдину платформу і місце вза­ємодії у питаннях впровадження ре­форм і консолідації між Президентом, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою і найважливіше — громадянським сус­пільством.

Нам потрібно охопити всі без винят­ку ініціативи та реформи, які готували­ся. Якщо казати про програму реформ — це є наша угода про асоціацію. Там модернізації й реформуванню підляга­ють всі сфери життєдіяльності суспіль­ства. І тому немає жодного сумніву, що досвід Європейського Союзу, США, інших країн — Грузії, Сінгапура, Півден­ної Кореї, які зробили якісний стрибок, має бути в повному обсязі викорис­таний.

Дуже важливо, щоб ми забезпечи­ли публічність процесу, тільки тоді ре­форми завоюють серця людей. Я би хотів, щоб ми на сьогоднішній день не мовчали. Бо кожна пропозиція після обговорення буде підлягати остракізму або дуже нищівній реакції тих, на чиї інтереси ми наступаємо. Як це було з новою конституційною реформою. Зда­валося б, ну що може бути простіше? Президент одразу після обрання впер­ше в українській історії прийняв рішен­ня делегувати свої повноваження, щоб вирватись нарешті з того трикутника Верховна Рада-Уряд-Президент, де завжди концентрувалася влада. Саме громада сьогодні має обирати депута­тів і голову виконкому, громада має во­лодіти значно більшими фінансовими повноваженнями.

Процес дерегуляції, точніше процес децентралізації влади — це те, чого і Єврокомісія, і Європейський Союз ви­магали ще до президентських виборів. Кореспондуватися зміни до конституції мають змінами до закону про місцеве самоврядування, змінами до бюджет­ного кодексу, реальним фінансовим наповненням.

В конституційній реформі я хочу де-факто делегувати право громадам визначати мову, якою вони будуть ко­ристуватися всередині міста, цілого селища, щоб Україна ніколи більше не розколювалася по мовному фактору. І при цьому гарантовано єдиною дер­жавною конституційною мовою має бути українська. Бо держава і народ, як писала Ліна Костенко, вмирають не від інфаркту і не від інсульту. Вони вми­рають тоді, коли в них забирають мову. Ми захистимо Україну, ми захистимо нашу мову.

Є галузі, де ми можемо отримати дуже швидкий результат. Наприклад, впровадження сучасних технологій зв’язку та 4G — це поштовх економіки, який наповнює бюджет, реформує дер­жавні закупівлі тощо.

Першочергове завдання — реформа держслужби. Далі — запровадження електронного урядування, зокрема в адміністрації Президента.

Антикорупційна реформа. Тут мені потрібна ваша допомога. Не повинна вироджуватись антикорупційна рефор­ма в абсолютно безглузді і беззмістовні люстраційні закони, які насправді лише цементують корупцію.

Якщо говорити про люстрацію: що є найперша люстрація? Вибори. Які? — Парламентські. Бо якщо ми пройшли перший етап перезавантаження влади у вигляді президентських виборів, то маємо пройти і другий етап.

Всі говорять про судову реформу. Більше того, ми не помітили, але за останні три роки в нас відбулося дві су­дові реформи. Ми пишаємось тим, що ми провели закон про люстрацію, про відновлення довіри до судової системи. Але в результаті цього закону 29% ста­рих суддів, які нас судили, переобрали­ся. Може, це свідчить про якість зако­ну?.. Наш з вами досвід, досвід Грузії, Польщі, Європейського Союзу дозво­лить нам побудувати справжню неза­лежну судову гілку влади.

Реформа правоохоронних органів. Те, чим займалися, але чим не давали займатися. Ключове — той зашморг, який сидів на шиї української економі­ки: прокуратура, податкова, митниця, міліція, СБУ, — їх не чіпали.

Те, чого сьогодні потребує країна — це дерегуляція, податкова реформа, стимулювання економічного розвит­ку. Проте потрібні нам не лише нові закони — вони автоматично не запра­цюють. Нам потрібні нові люди у вла­ді. Сьогодні кадрова проблема — це, можливо, найбільша проблема серед усіх. Величезна кількість чиновників виконує зараз роботу, якої не потре­бує суспільство. Перш, ніж підходити до цього процесу, почати треба з того, щоб змінити функції держави, почати з різкого скорочення людей, які вико­нують непотрібні суспільству функції і сьогодні вважаються представниками держави.

Наступний крок — створення ка­дрового резерву. Публічно, прозоро і ефективно. Всі мають знати, яким чи­ном буде проводитися кадрова політи­ка в державі. Бо жити по-новому — оз­начає працювати по-новому.

Якщо говорити про енергетику, то нею в Україні завжди займалися дві людини: президент і прем’єр. Ми маємо зараз побудувати абсолютно ринкову модель, коли не буде моти­вації у вищих посадових осіб держа­ви збільшувати енергоспоживання і зменшувати енергоефективність. Коли ми диверсифікуємо джерела енергопостачання, сформуємо чітку мету і прозорий механізм підвищення енергоефективності держави, зроби­мо газовий ринок прозорим, — тоді ми зможемо говорити про енергетичну незалежність держави.

Нова команда — нові реформи.

До нової команди Президента увійш­ли представники таких громадських організацій, як Громадянська плат­форма «Нова країна», «Реанімаційний пакет реформ», Асоціація випускників українських бізнес-шкіл, Асоціація ви­пускників західних бізнес-шкіл та інші. Це підприємці, громадські активісти, експерти, науковці, лідери думок з усіх регіонів України, які сформували про­тягом 2,5 місяця інтегральне бачення України за різними напрямками.

Нова команда пропонує нове бачен­ня України: від єдиної країни 2014 року до країни добробуту і справедливості і далі до 2022 року — до країни щастя. Основними показниками ефективнос­ті пропонованих змін є Happy Planet Index — індекс щастя, а також індекс верховенства права, індекс розвитку людського потенціалу і т. д. Сьогодні на території країни вже розроблено 47 проектів різної стадії готовності, і за кожним з них стоїть команда, яка гото­ва власноруч їх реалізувати.

Законодавча база. За чотири з половиною місяці було ухвалено 10 законів, які регулюють прозорість дер­жавних закупівель, доступ до публічної інформації, суспільне мовлення, довіру до судової гілки влади, — це ті закони, до яких не було політичної волі 2,5-3 роки.

Але ще потрібно ухвалити закони, які стосуються реєстру нерухомого майна. Це дозволило б країні відкрити інформацію про всі маленькі Межигір’я, які є в кожному селищі і належать про­курору, чи головному міліціонеру, чи головному судді. Також потрібно рати­фікувати Римський статут — це поступ України до міжнародного кримінально­го суду.

На порядку денному зміни до Кон­ституції, антикорупційний блок, який дозволить боротися з очищенням судо­вої гілки влади від корупції.

Група «Публічні фінанси» з «Реані­маційного пакету реформ» почала пра­цювати над механізмом контролю усіх грошей, які отримує країна і уряд, для того, щоб вони не йшли в ті конкретні олігархічні проекти, які уряд, а не сус­пільство визначає пріоритетними.

Бізнес. Побудова нової України має зробити її найпривабливішим місцем для інвестицій, розвитку бізнесу, роз­витку регіонів. Це можливо, якщо вста­новити чіткі і прозорі, зрозумілі прави­ла гри.

Перш за все потрібно захистити право власності, це найбільша пробле­ма, яка існує в Україні. Відносини дер-жава-суспільство мають бути змінені, бо зараз вони ніби догори ногами. І, нарешті, принцип конкурентоздатності, який дозволить створити середовище, сприятливе для інновацій та реалізації наявного потенціалу.

Дерегуляція економіки. Перший крок економічної реформи — це дере­гуляція економіки. Дерегуляція — це знищення зайвих перепон, які держава зробила для бізнесу. Розроблено підхід з п’яти елементів, які увібрали всі по­передні розробки, в т.ч. напрацювання Координаційного центру реформ, Фон­ду об’єктивного управління, Світового банку, пропозиції представників бізне­су тощо. Здійснено оцінку всіх дерегу-ляційних ідей та гіпотез щодо їх впливу на економіку та складності реалізації. З огляду на це, планується запрова­джувати в першу чергу ті дерегуляційні ідеї, які дадуть найвищий економічний ефект і які найлегше втілити. Далі бу­дуть запроваджені ті ідеї, які дають максимальний ефект, але складні для реалізації і т.д.

Зараз є ціла тисяча таких дерегуля-ційних ідей, половина з них — це те, що впливає абсолютно на весь бізнес. Та­кож проведено аналіз необхідності дере-гуляції за окремими галузями. Відповід­но до частки галузі в економіці, кількості робочих місць, потенціалу експортних надходжень визначено пріоритетними 6 галузей, які є основою української економіки: IT, харчова промисловість, сільське господарство, нафтогаз, елек­троенергетика та будівництво.

Судова система. Судова реформа не відбувалася і не відбулася. Сьогодні судовою системою керують ті люди, які сформували судову вертикаль, хоча це неприпустимо за жодних обставин. Йдеться про комітет з питань права та правосуддя, який до цього часу очолює Сергій Васильович Ківалов, причетний до формування цієї вертикалі. Тому йдеться про повне оновлення суддів­ської системи. Українські експерти ма­ють свої напрацювання стосовно того, як має виглядати судова система в майбутньому.

Державні закупівлі. Чотири міся­ці група з понад 50 людей працювала над новим концептом державних за­купівель. Мета проекту — побудувати найефективнішу закупівельну систему в Європі. Дя цього потрібно поновити довіру постачальників до закупівель-ників, закупівельників до регулятора, громади — до всіх. Довіра — це податок на бізнес, який всі постачальники вкла­дають у ціни. Таким чином держава платить більше грошей, а їх і так не­багато. Тож третя задача — це економія бюджетних коштів.

В основу концепції лягла грузинська система, долучилися консультанти з Грузії, які вводили її там. Це буде єдина електронна система. Протягом невели­кого часу буде відбуватись тендер і всі зможуть побачити: що і за скільки ко­штів було куплено, хто був учасником аукціону, кого не пропустили, які були зауваження, які були оскарження і т.д.

Кадровий резерв. Зміна системи — це один з ключових заходів, які на сьогодні існують у суспільстві. Стара система сама себе ніколи не змінить.

Тому зараз йде робота над проек­том, який можна назвати управлін­ський спецназ. Спершу потрібно про­водити аудит, готувати команду, яка буде напрацьовувати програму змін, і тільки тоді ця команда має заходити в систему.

Люди, які працюватимуть на дер­жавній службі, повинні бути фахови­ми, професійними, але повинні і до­бре фінансуватися. Через деякий час державне управління буде виконувати дуже якісну сервісну, а не рекомен­дуючу функцію. Джерела кадрів — це бізнес-школи, крім того, будуть залу­чатися громадянські спільноти, держ-службовці-професіонали, бізнесмени, молодь.

 Підготувала Людмила БУДКО

Коментарі

Добавить комментарий