Єдина Країна! Единая Страна! Ставка відповідальності або про найголовніші завдання уряду та бізнесу : Кіровоградське обласне відділення СПМСППУ

Ставка відповідальності або про найголовніші завдання уряду та бізнесу

Національний бізнес — «не останній» гравець на економічному полі України. На часі «непопулярні» соціально-економічні реформи, котрі потребують узгодження позицій як влади, так і національного виробника. Тож з’ясування пріоритетів подальшої діяльності Уряду дозволить підприємництву оперативно зреагувати на «непопулярні нововведення» в умовах економічної кризи. За цих обставин співпраця з міжнародними інвесторами та стабілізація ситуації в державі, протидія російському агресорові — найголовніші завдання українського уряду на сьогодні. Про це йшлося на зустрічі прем’єр-міністра України Арсенія ЯЦЕНЮКА з промисловцями та підприємцями.

Виклик, який першим стоїть пе­ред українською економікою, це фактичне згортання двосторон­нього економічного співробітництва з Російською Федерацією. Причина цьому — військова агресія на території України. Другий виклик — це заохочен­ня іноземних інвестицій. Уряд робить все, аби інвестори не полишали Укра­їну, проте їм важко переконатись в тому, що в нашій державі все добре, коли на кордоні стоять тисячі військо­вослужбовців і сотні російських тан­ків.

Також досить важливим наразі є пи­тання банківського сектору. І тут слід відзначити принаймні позитивну ди­наміку останнього періоду, коли сут­тєво впали обсяги відтоку депозитів. Четверте питання — валютообмінний курс. З одного боку, для експортерів це плюс. З іншого — для внутрішнього ринку й імпортерів — мінус. Відбулась певна стабілізація, хоча, зрозуміло, що в поточних умовах обсяг коливан­ня валютообмінного курсу плюс-мінус 10% є природнім. П’яте питання — програма з Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами, які можуть допомогти Україні вирішити певні проблеми. Якщо буде підписана програма співробітництва, то можна очікувати на загальний обсяг надходжень у поточному році близько 13,5 млрд дол. Маються на увазі всі між­народні кредитори, в тому числі МВФ, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Україна підписала з ЄС політичну частину Угоди про асоціацію, і Єв­ропейський союз в односторонньому порядку прийняв рішення щодо від­криття свого ринку для українських товарів. Тому важливо, аби українські виробники були готові до постачання продукції. Щоб не сталося так: две­рі відкрили, а ми стали перед ними і дивимось. Кожен день — це гроші для української економіки. Все, що ми мо­жемо поставляти відповідно до угоди, має вже «на колесах стояти». Загаль­ний обсяг надходження в економіку -це те, що конкретно зароблять наші підприємства. Починаючи з дати від­криття європейського ринку до лис­топада, ми оцінюємо його у 500 млн евро. Це кошти, які ми повинні заро­бити. Це можливість, якою ми зобов’я­зані скористатися.

Критичним моментом є обсяги поповнення бюджету від оподатку­вання. Ми усвідомлюємо, що ставка відповідальності дуже висока і це пов’язано з нестабільністю ринку України, відсутністю реального при­пливу іноземних інвестицій.

Та між­народна фінансова допомога дасть можливість стабілізувати валюто-обмінний курс. З іншого боку — під­тримання економіки залежить від залучення додаткових приватних ін­весторів.

Всім зрозуміло, що не є прийнят­ною процентна ставка на банківські кредити, якщо депозитні вклади розміщувати під 24% і віддавати в реальний сектор економіки 30%. Не­має такого бізнесу в світі, який би міг витримати таке навантаження. Більш того, на ситуацію вплинув від­тік депозитів у зв’язку із військовою агресією Росії. Як наслідок — були зу­пинені програми кредитування. Слід сподіватися,  що після завершення переговорів з МВФ протягом місяця уряд надасть економіці конкретні ін­струменти, які будуть диференціюва­тися, щодо отримання додаткового кредитного ресурсу.

Тепер щодо державних замов­лень. Держава повинна відігравати регулюючу роль в тому, щоб вітчиз­няні підприємці мали замовлення і сплачували податки. Коли мова йде про пасажирські вагони, залізничне полотно, ми усвідомлюємо, що наші підприємства, які сконцентровані на сході, будуть позбавлені російських замовлень. Ми повинні невідклад­но замінити російських замовників українськими. Це дасть змогу запу­стити металургійний комплекс, за­безпечить додану вартість всередині країни.

Окремо слід зупинитися на авто­мобілебудуванні. Цифри щодо цієї галузі, м’яко кажучи, не радують. Звісно, у більшості наших громадян бракує коштів купувати машини, але при цьому кожна достойна країна повинна мати власне автомобілебу­дування. Тому при прийнятті рішення щодо внесення змін до законодав­ства, яке стосується автомобілебу­дування, давайте орієнтуватися на реальні цифри. Скільки ми можемо виготовити автомобілів, як можемо їх продати і яке кредитування для насе­лення та виробників може запропо­нувати банківська система. Кредит­них ресурсів у країні не так багато, але все що є, потрібно задіяти.

Щодо митниці й податку на додану вартість. Податкові служби розпоча­ли процес відшкодування ПДВ. Якщо відшкодування буде таким як раніше — коли відшкодовують не тим, кому потрібно, а тим, за кого попроси­ли, будемо порушувати кримінальні справи незалежно від того, яку пар­тію чи політичні сили представляти­муть порушники.

Важливо, щоб у нас було оприлюд­нення інформації про відшкодований ПДВ. Єдине, що для цього необхідно, — згода на це самих підприємців. За­провадимо даний механізм, і це стане першим кроком до реальної прозоро­сті. Те ж саме стосується і митниці. Я усвідомлюю, що за короткий тер­мін роботи нового уряду складно по­долати корупцію в цій царині на се­редньому й вищому рівнях. Але це наше основне завдання — знищити корупцію, яка знищує довіру україн­ців. Новий керівник митної служби взявся за цю справу. Зрозуміло, що коли ми перекриваємо потоки на од­ній митниці, вони йдуть на іншу. Та я вітаю рішення щодо ліквідації двох списків митного оподаткування. Чим меншим будуть сірий та чорний рин­ки, тим легше всім буде працювати. Підприємці самі зацікавлені в чесній конкуренції. Тому закликаю не шука­ти шляхів для хабара.

Ми підготували проект закону про державні закупівлі. І я хочу, щоб цей ринок був також прозорим. Під даний закон повинні підпасти всі дер­жавні компанії, тому що це об’єкти державної власності, які витрачають мільярдні кошти на закупівлю — НАК «Нафтогаз України», «Укрнафта», «Чорноморнафтогаз» і т. д. Вони по­винні публічно і прозоро закупову­вати продукцію. А підприємці мають в рамках конкуренції виборювати своє право поставляти її дешевше та більш високої якості.

Залишаються невирішеними пи­тання захисту власності. Ми вже роз­глянули перший етап реформування і створення на базі податкової міліції Служби фінансових розслідувань. І вже є певні позитивні моменти: тіль­ки за три тижні було закрито близько 800 порушених кримінальних справ щодо рейдерства. Я звернувся до Ге­нерального прокурора з відповідним листом, щоб органи прокуратури і мі­ліції, податкові служби більше не вико­ристовувались у розподілі власності і пограбуванні українських бізнесменів.

Є маса питань, які стосуються су­дочинства, і ми намагаємось у пар­ламенті прийняти закон про віднов­лення довіри до судової системи. Основна мета закону — проведення люстрації в судовій системі Украї­ни (ред. закон вже прийнятий). Я усвідомлюю, що є політичний опір до прийняття даного закону, про­те так само звертаюсь до членів парламенту і підприємців. У вас є депутати, які представляють ваші інтереси у парламенті і повинні представляти інтереси країни. Не­хай кожен депутат віддасть свій го­лос за люстрацію судової системи з метою створення незалежної судо­вої гілки влади.

Це ті завдання, які наразі перед собою ставить новий уряд. Будемо їх виконувати, аби Україна вийшла на шлях стабілізації — політичної, еконо­мічної, соціальної і правової.

Підготувала Вікторія ТОПАЛА

Коментарі

Добавить комментарий