Єдина Країна! Единая Страна! У пошуках консенсусу або Україна та ЄС: новий формат платформи громадянського суспільства : Кіровоградське обласне відділення СПМСППУ

У пошуках консенсусу або Україна та ЄС: новий формат платформи громадянського суспільства

Громадський діяч, керівник Бюро політичних та соціальних розробок, Координатор робочої групи «Соціальний діалог» Форуму громадянського суспільства Східного партнерств Ростислав ДЗУНДЗА пропонує свій рецепт формування платформи громадянського суспільства.

Основним завданням для українсько­го громадянського суспільства у найближчі місяці має стати запро­вадження ефективного механізму співпраці між Україною та Європейським Союзом. Так, у статті 469 Угоди про асоціацію передбачено створення Платформи громадянського су­спільства для проведення двосторонніх кон­сультацій між Україною та ЄС, зокрема — Єв­ропейським соціально-економічним комітетом (ЄСЕК). Угода не пропонує конкретного рі­шення щодо структури та складу Платформи, більш того, вона покладає на саму цю інститу­цію обов’язки визначення власного регламен­ту й процедур.

Європейський соціально-економічний комітет є консультативним органом Євросо-юзу, до складу якого входять роботодавці, профспілки, професійні об’єднання тощо. Він представляє їхню позицію та захищає їхні ін­тереси у діалозі з Європейською комісією та Європейським парламентом. Беручи до уваги важливий момент у відносинах між Україною та Євросоюзом, Українська національна плат­форма Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства готова обговорити організаційні рамки та структуру майбутньої співпраці, а також виступити з пропозиціями щодо створення ефективного двостороннього формату співпраці між громадянським сус­пільством України та ЄС.

Нацплатформа Форуму Громадянського суспільства Східного партнерства визнана ін­ституціями ЄС — зокрема, Європейською Ко­місією та Європейською Службою Зовнішньої Дії. За цих обставин створювати дублюючу Платформу, мабуть що, недоцільно. Функці­онуючий формат Нацплатформи структуровано за напрямками Східного партнерства, а не Угоди про асоціацію. Тому варто створити нову інституцію не за структурою ЄСЕК, а за структурою Угоди про асоціацію. Мається на увазі 5 тематичних груп:

1)політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої політики;

2)юстиція, свобода та безпека;

3)торгівля й питання, пов’язані з торгівлею;

4)економічне та галузеве співробітництво;

5)фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством.

У такому випадку нам вдасться забезпечи­ти широке представництво різних напрямів та фупінтересів. Базуючись на внутрішніх кон­сультаціях, розробках незалежних експертів та переговорах із Спільними представницьки­ми органами профспілок і роботодавців, Фе­дерацією роботодавців України, Федерацією профспілок України, Конфедерацією вільних профспілок України та іншими, Платформа повинна також враховувати думку та позицію профспілок й роботодавців, котрі вважаються нерепрезентативними відповідно до закону «Про соціальний діалог». Українська націо­нальна платформа Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства планує виробити власну концепцію та регламент, ко­трий буде узгоджено з ЄСЕК.

До речі, це стосується також покладення в основу Нацплатформи засад соціального партнерства на основі узгодження інтере­сів держави, роботодавців та працівників в особі профспілок в рамках, так званого, трипартизму. Водночас європейська модель соціального діалогу передбачає участь у ньо­му різних неурядових організацій, а значить — вирішення більш широкого кола суспільно значущих питань. Прикладом цього є ЄСЕК — дорадчий орган Єврокомісії та Європарламенту.

Звичайно, соціальний діалог в Україні потребує удосконалення та модернізації. З метою його поглиблення доцільно розпочати процес консультацій відповідно до ст.4 п.2 За­кону України «Про соціальний діалог в Укра­їні» з залученням експертів ЄСЕК і робочої групи «Соціальний діалог та справедливість» Форуму громадянського суспільства Східно­го партнерства, діяльність яких спрямована на адаптацію європейських та міжнародних норм, визначених Хартією основних прав Єв­ропейського Союзу, Європейською соціаль­ною хартією та Міжнародною організацією праці (МОП), заради становлення «соціально­го верховенства права».

Слід також зважати, що Держава повин­на сприяти розвитку ринку соціальних послуг в суспільстві, зокрема послуг з підтримки не захищених верств населення. Такий підхід допоможе об’єднати та інтегрувати діяльність різних підрозділів профільних національних органів виконавчої влади, залучити до надан­ня послуг громадські організації та спрямува­ти всі зусилля на досягнення спільної мети — благополуччя громадян.

В рамках виконання «Стратегії реформу­вання системи надання соціальних послуг» та Планів заходів на 2013-2016 роки щодо її реа­лізації Громадською радою при Мінсоцполітики разом з Координаційно-експертною радою з питань соціальної політики Центра перспек­тивних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України, з залученням широкого кола недержавних організацій розроблено нову ре­дакцію Закону України «Про соціальні послу­ги» та внесено зміни і доповнення до Бюджет­ного Кодексу України.

Коментарі

Добавить комментарий