Єдина Країна! Единая Страна! Треба повернути довіру та віру підприємців і захистити їх : Кіровоградське обласне відділення СПМСППУ

Треба повернути довіру та віру підприємців і захистити їх

bizОлександр Барно: Треба повернути довіру та віру підприємців і захистити їх (http://www.nash.biz.ua/news/oleksandr-barno-treba-povernuty-doviru-ta-viru-pidpryjemtsiv-i-zahystyty-jih.html)

 

Минуло всього кілька місяців відтоді, як Кіровоградське обласне регіональне відділення спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України очолив доктор педагогічних наук Олександр Миколайович Барно (на знімку). За цей час вона перетворилася з майже віртуальної в цілком реальну. Про неї заговорили не в умовному, а в дійсному способі. До неї потягнулися нові члени. Спілчани вже встигли «засвітитися» на кількох доволі серйозних всеукраїнських та міжнародних заходах. Зараз тут уже мріють ще й про власне цільове видання. Про те, як проходив період реанімації й повернення з небуття спілки та про плани на майбутнє сьогоднішня розмова з її головою.

– Олександре Миколайовичу, чи не здається вам, що нині в Кіровограді, зрештою, як і в Україні в цілому, всіляких спілок розвелося, що собак безпритульних, а коефіцієнт їхньої корисної дії близький до нуля?

– Погоджуся з вами в тому, що громадських спілок, дійсно, забагато. Люди вже заплуталися в них. І коли доводиться когось запрошувати стати членом нашої спілки – це нерідко сприймається з деяким негативом. Очевидно, має бути певна законодавча база, що регулювала б кількість і якість подібних об’єднань. Коли я нещодавно випадково дізнався, що лише на Кіровоградщині 21 громадська організація займається проблемами інвалідів, – немало був подивований. Дійсно, навіщо така величезна їх кількість? Чи не краще, одна, але дієва організація? Та це, мабуть, дійсно наш менталітет: де два українця – там три гетьмани. Однак, якщо говорити про об’єднання підприємців, то тут слід зважати на деякі особливості. На початок нинішнього року в області було зареєстровано 20 тисяч підприємців, із них половина – виключно на папері, решта – цілком реальні, які трудяться, створюють робочі місця, наповнюють бюджет, але при цьому часто-густо не мають ні від кого ні юридичної, ні моральної підтримки. А тим часом досвід цивілізованого світу свідчить, що економіку будь-якої країни можна підняти завдяки двом напрямкам – сільському господарству та малому і середньому бізнесу. Вони швидко реагують на кон’юнктуру ринку, швидко окуповують затрати, а відтак і швидко наповнюють бюджет, ось ними й треба опікуватися першу чергу.

– Що вже вдалося зробити для членів регіонального відділення спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України та задля заохочення нових людей до співпраці з вами?

– Я чітко зрозумів одне: слід повернути довіру та віру підприємців і захистити їх. Ми поставили собі за мету чітко визначити: чим же ми можемо бути корисними спілчанам, які їхні проблеми можемо перебрати на власні плечі. Розпочали з індивідуальної роботи з підприємцями: вивчали їхні потреби і їхні біди. Вже на перших етапах нам чимало вдалося зробити для декого з бізнесменів. Звісно, не все, але відсотків вісімдесят проблем розв’язати зуміли. Це й стало першопричиною того, що на сьогоднішній день маємо вже 36 членів спілки.

– Мало це чи багато? Скільки треба людей, щоб ваша громадська організація функціонувала повноцінно і безбідно?

– У лютому на конференції ми затвердили план дій на нинішній рік. Наше завдання – до кінця року залучити до спілки 50 членів, охопивши при цьому не менше двох третин районів області. Буде більше – честь нам і хвала. Щоб спілка стала могутньою, треба дві-три сотні членів. Гадаю, ми вийдемо на ці показники. Усі підприємці, з котрими ми співпрацюємо, – за об’єднання, вони вже не раз переконувалися, що в об’єднанні сила, разом легше вирішувати будь-які питання. Наш генеральний директор – Вячеслав Михайлович Биковець – повсякчас націлює на те, що мета спілки – допомагати, захищати і сприяти розвитку підприємців.

– Олександре Миколайовичу, що ви маєте на увазі, говорячи про сприяння?

– Плани нашої роботи розписані на рік наперед. Мова йде про семінари, конференції, виставки, в тому числі – й закордонні. Ми акумулюємо всю цю інформацію й тут же даємо знати про неї своїм спілчанам. Ось на цьому тижні пройде великий форум, в якому візьмемо участь. Запрошені також на українсько-латвійський бізнес-форум у рамках офіційного візиту президента Латвії до України. У заході візьме участь і український президент. Сподіваємося, що нам удасться завести знайомство з бізнесменами латвійської сторони, провести перемовини. Це гарний майданчик для наших підприємців. Крім того розсилаємо їм інформацію про всі законопроекти, за якими у майбутньому доведеться жити й працювати – підприємці можуть запропонувати свої поправки. Як бачите, це велика робота. До слова, ми активно виводимо своїх спілчан і на отримання міжнародних грантів, уже маємо позитивні результати.

– Але все це – виключно для членів спілки?

– Саме так. Більше того, для них ми створили правовий центр, де маємо в штаті юриста, нотаріуса, адвоката. Будь-яка юридична консультація для члена спілки надається безкоштовно. Нині настав уже той етап, коли наші спілчани, відчувши особливе ставлення до них, приводять сюди своїх друзів, знайомих.

– У боротьбі за місце під сонцем хто ваші конкуренти, а хто – компаньйони?

– Ми налаштовані на активну дружбу з усіма. Розпочали співпрацю зі спілкою промисловців і підприємців, підписали угоду про співпрацю з торгово-промисловою палатою (навіть встигли разом побувати в посольстві Болгарії, зустрітися з послом, намітити конкретні подальші дії), з обласною державною адміністрацією, з обласною радою, готуємося до підписання відповідних домовленостей із Антимонопольним комітетом. Ми до цього відкриті. Особисто я – за об’єднання зусиль, за пошук точок дотику задля подальшої співпраці. Конкуренції тут бути не може. Ми працюємо на результат, на якість, на задоволення потреб кожного члена спілки.

Лариса РОМАНЮК.
Фото автора

Коментарі

Добавить комментарий